мій улюблений твір доби просвітництва твір

Героями творі постають прості люди, високоморальні, працьовиті, що мають викликати у читача співчуття. За допомогою гострої сатири викривається сваволя панівних станів суспільства, використовується також і критичний елемент у побудові сюжету. Навіть суто літературні твори носили дидактичний філософський матеріал. Доба Просвітництва саме тому і була названа «віком філософів» і за початок вважають твір Джеймса Локка «Досвід про людський розум». Сама назва епохи з англійської походить від слова «світло», на мою думку, саме з цим пов’язана низка приказок, де світло отожнюється з розумом, навчанням. Письменники цієї доби намагалися висвітити тематику людської природи та необхідність жити за її законами, які включали в себе і високу моральність. Вони ставили за мету передавати знання та поширювати відповідні ідеї. В цей час виник та активно розвинувся напрям реалізму у мистецтві. Епоха Просвітництва розквітла у 18 столітті і подарувала світові, в першу чергу, Європейську школу філософії. Просякнуті гуманістичними ідеями Відродження просвітники замислювались над несправедливістю у суспільстві, над вартістю людського життя, моральні та етичні цінності, розвиток особистості та науки в цілому. Але тогочасні митці найвищою цінністю все ж вважали розум. Епоха Ренесансу починається з 14 століття і закінчується в датою смерті Шекспіра. Відродження отримало свою назву в зв’язку з поновленням використання канонів античного мистецтва, але на мою думку сама назва носить у собі глибший сенс, адже з початком цієї епохи розвиваються гуманістичні ідеї, моралізм, а отже відроджується сама Людина. Велика кількість творів все ж засуджувала духовенство, що стало зловживати своєю владою і на противагу ставився образ людини з високою мораллю, що заслуговувала вічного щастя навіть не маючи сану. Прикладами таких творів є «Декамерон» Джованні Боккаччо, «Гаргантюа і Пантагрюель» Франсуа Рабле. Окрім всього, на добу Відродження припадає й подія виникнення книгодрукування в 1455 році. Я вважаю, що це зробило літературну діяльність більш популярною у комплексі з тим, що у творах почало цінуватись новаторство, авторство, виражене через мистецьку індивідуальність, духовна неповторність. У творах згаданого періоду людина має власний внутрішній світ, духовну природу, як щось вище і не залежне від її релігійних поглядів, чи соціального стану, являє собою цінність. Внутрішні конфлікти героїв творів Шекспіра, на приклад, зовсім не носять біблейського характеру, а є ілюстрацією особистого вибору людину, її життєвих цінностей. Мій улюблений Київ (Твір-опис міста). Твори з розвитку мовлення. Українська мова та література. Шкільний твір. Київ по праву називають містом стародавньої культури, чудесним архітектурним пам’ятником. Він стоїть, як живий пам’ятник нашої славної героїчної історії, овіяний сивою старовиною, поетичними переказами, чудовими легендами. Справжня прикраса нашої столиці — Софійський собор. «Диво велике», як називали його наші далекі прадіди. В порівнянні сучасними будовами він не високий, але коли стоїш дивишся на його дзвінниці, здається, що він своїм куполами торкається неба. Поставив його Ярослав на місці «битви злої» з печенігами, де його військо перемогло. Ще й досі сперечаються історики про час заснування собору. Уже в XI столітті на його стінах люди видряпували молитви, побажання, ставили дат думаючи, що написана молитва швидше дійде до Бога. Такі написи називаються «графіті» і відповідно до них виходить, що собор старіший, ніж думали раніше. Вивчення собору ще не закінчилось, його стіни ховають ще багато таємниць. Софійський собор — справжня перлина мистецтва, символ духовності, витвір народного генія, який передається від покоління до покоління. В 1990 році за ініціативою ЮНЕСКО Софійський собор внесено до Списку Всесвітньої спадщини людства. Київ — це столиця нашої країни, її серце та мозок. Київ є одним з найстаріших міст Європи. Йому понад півтори тисячі років. Багато пам’ятає Київ. Пам’ятає нашестя Батия і Чінгісхана. У його брами стукали шведи і яничари. Його голову хотіли схилити кайзерівські війська. Але Київ, здавна гостинний до друзів, повен лютої ненависті до ворогів. Про це розповідають пам’ятники, які любовно зберігає народ. Повернутися на сторінку Твори з розвитку мовлення. Кожен митець живе і працює, спілкується з оточенням і творить під впливом суспільства, своєї епохи та під впливом панівної філософії. І справді, вивчаючи українську та всесвітню літературу, я помітив, що майже у кожному літературно­му творі можна побачити вплив філософської та ідеологічної течії, яка є популяр­ною за тих часів. Це виражається у найпоширеніших темах творів, проблематиці, застосованих художніх прийомах. Що таке Просвітництво? Це передусім філософське вчення, яке позначи­лося на всіх сферах людського життя, зокрема й на літературі. Найвідомішими представниками Просвітництва є французькі митці, філософи та діячі: Вольтер, Монтеск’є, Дідро, Руссо, Робесп’єр. У Німеччині його представили Шіллер та Гете, у Росії — Ломоносов. На мою думку, будь-яка філософія починається з по­глядів на людину, її місце у світі, особливості її існування. Головною ідеєю про­світників було домінування розуму: вони вважали, що світ піддається розумінню та пізнанню саме за допомогою раціонального мислення. Розум домінує над по­чуттями, емоціями, раціональне переважає над суб’єктивним — у цьому бачимо чи не найголовнішу ідею епохи Просвітництва. Просвітництво навіть заперечу­вало деякі церковні доктрини, що було неприпустимим, наприклад, у Середньо­віччя. За це церква переслідувала усіх носіїв подібних філософських ідей. Хоча це цілком зрозуміло: завжди суспільство і так звана більшість заперечують новатор­ські ідеї, думки невеликої групи людей, які йдуть попереду свого часу. Слід за­значити, шо людина у літературі цієї епохи розглядається дещо статичною, харак­тер, як правило, ніколи не змінюється протягом твору. Хоча твори просвітників не позбавлені психологізму та глибини. Епоха Просвітництва несла нові ідеї, які змінювали суспільство, ця епоха навіть стала рушійною силою економічних змін: разом із новою філософією прийшли й нові економічні відносини, а феодалізм відійшов на другий план. Так само і на творчості Гете позначився вплив епохи. Але й тут є певна осо­бливість. Річ у тім, що трагедія «Фауст», наприклад, створювалася протягом май­же тридцяти років. Отже, крім оригінальної філософії Гете, його ідей та роздумів, у трагедії відобразилось надзвичайно різноманітне поєднання філософських на шарувань. Але, безумовно, найбільший вплив на творчість Гете справила ідеоло гія Просвітництва. Загалом, мені дуже близька ця філософія. Адже, навіть проголошуючи домі­нування розуму, просвітники використовували легенди та фольклор у своїх літе­ратурних творах, а іноді — і в філософських трактатах. Усі ці риси в цілому нада­ють неповторного духу цій епосі, вона принесла нове, свіже, незнане в мистецтво та життя людей. І одним із геніальних митців, шо творили у добу Просвітництва, був Гете Він порушив одвічні питання у своїх творах, зробив зрозумілішою та ближчою до народу нову філософію, яку швидко сприйняли та схвалили освічені люди. Мені особисто дуже цікаво читати твори, написані в епоху Просвітництва, бо деякі ідеї Просвітництва можуть бути актуальні та корисні людям і в наш час. Ім'я М. Коцюбинського стоїть у ряду таких велетнів української літератури, письменників-борців, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Великий чарівник слова створив мистецькі цінності світового значення. Серед них повість "Fata morgana", "Тіні забутих предків", "Intermezzo" та інші. І я даю собі відповідь: "Тіні забутих предків" — це вічна казка, де правда бореться зі злом, любов із ненавистю. І ця казка не має початку і кінця. Мені цей твір подобається тому, що він викликає в мене роздуми. Чому щасливе кохання має такий трагічний кінець? Що в житті головніше: духовність чи багатство? Чому не стали щасливими Паланга і Юра? Чи існує казковий світ? Сама повість — це реальність чи казка? Кохання на все життя. Іван не зміг забути своєї дівчини. Ніщо йому не допомогло: ні шість років блукання, ні одруження з Палангою. Уві сні й наяву приходить до нього Марічка, чується її голос. Все прекрасне гине в його житті, гине він і сам. Читаючи цей твір, ми переносимося у ХІХ століття, де проживаємо разом із квітучою, повною енергії, сили та завзяття жінкою сповнені драматизму події її життя. Деякі люди вважають, що літературна класика є нецікавою та важкою для читання й розуміння. Проте, коли класичний твір стає бестселером усіх часів, тут є про що посперечатися. Моя улюблена книга – роман М.Мітчелл «Занесені вітром», а улюблений герой художньої літератури взагалі - його головна героїня Скарлет О’Хара. Усі втрати та розчарування вона переносила сама, нікому не зізнаючись, що й її сили може бути недостатньо, щоб вижити у жорстокій новій дійсності. Її любов виявилася лише грою, дитячою забаганкою, яку вона вперто пестила в душі, бо й сама брала в ній сили. Скарлет – дитина з багатої родини Півдня Сполучених Штатів. У дитинстві вона ніколи не знала, що таке голодувати або жити у злиднях. Атмосфера в родині була сповнена любові, теплих почуттів, повагою її членів один до одного. Її молоді роки – це нескінченне свято балів, вечірок та барбікю з численними шанувальниками. Найбільшою проблемою Скарлет було обрати сукню, в якій би вона б виглядала найбільш привабливою. Сьогодні на уроці нам задали написати твір про улюбленого спортсмена і я задумалася, хто ж мені більше всього подобається, на кого мені б хотілося рівнятися. Захотілося написати і про Девіда Бекхема, який мені подобається і як футболіст, що відомий своїми довгими передачами, майстерністю дриблінгу, виконанням штрафних, і як особистість, що займається благодійністю. Хочеться відзначити і Юлію Липницкую, яка виступає в одиночному фігурному катанні. Подобаються і українські боксери брати Клички, у яких багато чому можна повчитися. Словом, у кожному виді спорту можна виділити спортсменів, які мені подобаються, але, напевно, напишу я про більш достойних, які дійсно вражають і це паралімпійці. Ось у кого жага до життя і прагнення до перемоги, ось хто заслуговує уваги, адже, незважаючи на удари долі, незважаючи на інвалідність, люди не здаються, люди піднімаються знову і доводять світові, що списувати їх з рахунків ще рано. Спортсмени – це люди, які є для всіх прикладом для наслідування. Своїм прагненням, наполегливістю, волею до перемоги вони досягають найвищих висот і при цьому не зупиняються, підкоряючи все нові і нові вершини. Так яскравим прикладом людей, які не здаються, є Ірек Айратович Заріпов. Це уродженець Республіки Башкирія. У сімнадцять років з ним трапилася трагедія. Авто переїхало йому ноги. Багато хто після таких нещасть здаються, починають не жити, а просто плисти за течією. Але, це не про Иреке. Він не здався, він зайнявся спортом і досяг хороших результатів. Так, спочатку він захопився важкою і легкою атлетикою. Після став пробувати свої сили в змаганнях на лижних гонках і тут у нього чотири золоті медалі одна срібна, а попереду ще багато перемог і участі ще не в одній Паралімпіаді. У своїй роботі на тему: «Мій улюблений спортсмен», у своєму творі, напишу тільки про одному представнику паралімпійців, хоча, уваги заслуговує кожен з них. З-поміж великої кількості чудових мелодійних, сильних творів Кобзаря мені припала до душі поезія «Лілея», написана в 1846 році в Києві. Це балада, в якій Шевченко оспівав красу людськоі душі, розкривши гостру проблему суспільної несправедливості, та зробив це в своєрідній романтичній манері. Сюжет «Лілеї» простий, побудований на фольклорній основі. У дусі романтизму в баладі відчувають, розмовляють, «кохаються» квіти Лілея та Королевий Цвіт. Вона розповідає про свої страждання в минулому – людському – житті: як з дитинства її не любили люди, що росла вона в будинку пана, а мати її чомусь «все в'яла та нашого злого пана кляла-проклинала. Та й умерла». Дівчинка не знала, що вона була панський байстрям – тобто позашлюбною дитиною. Коли панові довелося поїхати, люди не тільки спалили його маєток, а ще й познущалися над нею, хоч вона не була винною ні в чому. Далі сюжет з реалістичного знов стає міфологічним. Дівчина померла зимою, бо ніхто не впустив її до хати, а навесні на тому місці виросла прекрасна квітка – біла Лілея-Снігоцвіт. І ось в цій подобі люди її полюбили, милувалися її красою, проте Лілея не може пробачити їм заподіяне. Цей твір – неначе пісня. Він мелодійний та виразний. У ньому багато красивих фольклорних художніх засобів - «І заплакала Лілея Росою-сльозою. », «А весною процвіла я цвітом при долині, цвітом білим, як сніг, білим! аж гай звеселила». Мова Лілеї-дівчини ніжна та сумна, як її душа. Мені здається, що цим фантастичним відродженням Шевченко показує нам невмирущість живого та прекрасного. Через свою ненависть до пана люди довели до смерті його ні в чому не повинне дитя. Проте вона не вмерла, а перетворилася на прекрасну квітку та подарувала їм свою красу. Хоч вона плаче та причитає, та душа Лілеї чиста та невинна, вона не розуміє, за що люди так з нею вчинили, проте сама вона не ненавидить їх, а лише сумує через зло та несправедливість, що є у світі. У літературному доробку великого українського письменника І. Франка є чимало різноманітних за жанрами творів. Це й поезія, і драматургія, і проза. Всі вони мають велику мистецьку цінність. Але я особисто віддаю перевагу Франкові, його яскравій і неповторній, ніжній ліриці, його віршам про кохання. Мім улюблений твір поета — вірш «Чого являєшся мені у сні?», який увійшов до славетної збірки «Зів’яле листя», створеної 1886 року. Покладений на музику композитором К. Данькевичем, він став популярним романсом. Коллекция шпаргалок школьных сочинений. Здесь вы найдете шпору по литературе и русскому языку. Так ниє серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в’яне, засихає. Вірш «Чого являєшся мені у сні?» — це зворушливий монолог, що вражає Івідображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Закоханий юнак, який любить дівчину безнадійно, вона не відповідщає на його кохання. Він намагається вирвати її із серця, бо любов завдає йому страждань. Своїм улюбленим твором я б назвав "Ніч перед Різдвом”, що його написав письменник-класик Микола Гоголь. Мені взагалі до вподоби книжки кумедні, але не дурні. А цей твір якраз водночас смішний, пригодницький, фантастичний та змушує замислитися. При цьому події не втрачають правдивості. Головний герой твору — коваль Вакула. Він закоханий в гонорову красуню Оксану. Примхлива дівчина грає парубком, як хоче. Забажала в дарунок черевички від самої цариці! Так би пропав нещасний закоханий, але в пригоді йому стає чорт, нечиста сила. Дивно, але саме так! Чорт діє як людина: робить Вакулі шкоду, залицяється до Солохи, ховається в мішок, зачувши Вакулини кроки. Історія заплутується все більше: дівчата знаходять у мішках кавалерів Солохи замість наколядованого добра. А тим часом Вакулі вдалося осідлати чорта та полетіти до самої столиці. Твір розповідає про веселих та цікавих людей, які живуть в українському селі. Мабуть, в кожному селі знайдеться спражній багатий козак, як Чуб. А ще — гарний парубок, талановитий маляр та коваль, як Вакула. І звісно, знайдеться метка хитра баба, як Солоха. А вже гарних чорнобрових дівчат серед українок не перелічити!

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

гдз французька мова 5 клас чумак кривошеєва відповіді

гдз фізика 7 клас робочий зошит відповіді максимович варениця білик

відповіді математика дидактичний матеріал 2 клас нечай яріш відповіді