Книжка німецька мова 7 класс

Корея тривалий час була авторитарною країною, але зрештою там встановилася демократія. У повоєнній Японії демократія існувала завжди. Наша демократичність — це плюс, який дозволить тратити гроші на підтримку великих виробників-експортерів більш ефективно і з меншими корупційними втратами, ніж це було в Кореї.

Перепрошую, комент випадково видалили. Згоден з вами щодо стану нашої бюрократії і її неспроможності прямо зараз здійснювати політику, як у Японії чи Пд Кореї. та можна поставити ціль і до неї прагнути. Але чому для стимулювання до експорту і підтримки вітчизняних компаній потрібна диктатура? У свій час це робили демократичні Британія і не роблять, бо їм це не потрібно. У книзі стверджується, що Італія і досі "грішить" такою політикою.

У 6997 році курс тайського бату почав плавати й іноземні кредитори перестали продовжувати короткотермінові позики в регіоні. Фінансова система Індонезії завалилася. Економіка скоротилася на 75%, багато дрібних виробників-експортерів так і не відновили роботу. Через рік після кризи уряд відкинув рекомендації МВФ і почав наповнювати економіку грошима, але знадобилося 9 років, щоб відновити ВВП на докризовому рівні.

Погляди Ліста на розвиток формувалися в 6875—6887 роках, поки він жив у США, у той час Штати вели політику підтримки «видів промисловості, що зароджуються».

Та це товари для бізнесу: важка техніка, обладнання, кораблі, зв’язок, будівництво тощо. Приватні компанії, які працюють на більш складному споживчому ринку, нездатні конкурувати із світовими виробниками, бо через відсутність грошей не можуть досягти відповідної якості і впроваджувати інновації.

У Південно-Східній Азії теж запозичили практику позичати «важливому бізнесу», але, як правило, ці гроші йшли місцевим олігархам, які наживалися на монополізмі внутрішнього ринку і не думали вкладати в технологічний розвиток, а отримані прибутки вкладали в закордонну нерухомість. Вкладати в розвиток їх не змушувала держава.

Але просто роздати землю замало. Спільним в усіх успішних країнах була підтримка дрібного фермерства: створення інфраструктури (дороги, склади для зберігання продукції, кредити тощо), постійне навчання та обмін досвідом, рекламування урядовими агенціями альтернативних трудомістких культур. Власне, цей нюанс і є ключовим. Українські фермери буквально вішаються через відсутність складів, кредитів і можливості продавати свою продукцію на піку ціни.

«Так це про "АвтоЗАЗ" Васадзе і дешевий газ для Фірташа!», — виникне думка в українського читача. Не зовсім. «АвтоЗАЗ» вимагав і отримав підтримку від держави, але вона жодним чином не була прив’язана до експортних показників компанії, ніхто не вимагав від Васадзе виробляти власний автомобіль і продавати його за кордон. В українському варіанті експортної дисципліни мала би бути вимога виходити на ринки за межами СНД.

В усьому світі лише декільком країнам Азії вдалося вискочити з бідності і приєднатися до золотого мільярду. І ця книга про те, як вони це зробили і чого не зробили ті, хто залишився у злиднях. Її варто прочитати всю. У книзі йдеться лише про економіку, а питання верховенства права, корупції і демократії загалом торкаються дуже побіжно.

Німецький і японський ключ до успіху однаковий: збільшення інвестицій у промисловість і злиття дрібних компаній у великі.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

гдз французька мова 5 клас чумак кривошеєва відповіді

гдз фізика 7 клас робочий зошит відповіді максимович варениця білик

відповіді математика дидактичний матеріал 2 клас нечай яріш відповіді